Втікаючи від війни…

Проблема трудової міграції була завжди актуальною для всіх країн світу. Але для України вона стала особливо гострою з весни 2014-го, коли було анексовано Крим, а потім почалася війна на Донбасі. Сотні тисяч людей одномоментно виявилися в ролі вимушених переселенців. Втративши роботу, житло, родинні зв’язки, вони дуже часто їхали у невідомість… 
Тільки на Волині, де мешкає заледве 1 млн людей, за ці роки офіційно зареєстровано 5478 вимушених переселенців. Із них 2406 жінок, 1562 дитини, 1510 чоловіки, а 1608 осіб – пенсіонери.
То ж факт, що дехто з внутрішньо переміщених осіб і досі не може адаптуватися в нових умовах, очевидний… Тому й допомагають їм у різний спосіб: 435 дітей влаштовані на навчання, 2439 – отримали допомогу на лікування, а 3114 – субсидію на житлово-комунальні послуги.
Директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Оксана Гобод навела і такі факти: 881 вимушений переселенець звернувся за працевлаштуванням до Служби зайнятості, і лише 357 охочих отримали роботу…
Але, на щастя, в Україні дуже багато представників соціально відповідального бізнесу, який,  у нелегкий для співвітчизників час, відкрив двері своїх підприємств для представників Криму та Донбасу.
Генеральний директор групи компаній «Modern-Expo Group» Петро Пилипюк та його однодумці вважають чи не найголовнішим завданням не просто допомогти вимушеним переселенцям та родинам постраждалих від війни на Донбасі, а забезпечити їх гідною роботою.
І в цьому сенсі розповідь про групу компаній «Модерн-Експо» – повчальна.
«Їхали на місяць-два»…
Насамперед ми зустрілися з Олексієм Подумовим, який є одним із тих, хто через розгортання конфлікту на Сході мусив шукати нові можливості та умови безпечного життя за межами території проведення АТО.  У  «довоєнний» час він жив та працював у Донецьку.
З січня 2017-го 33-річний Олексій Подумов – керівник відділу сервісного обслуговування головного офісу «Модерн-Експо».
«Я народився та виріс у промисловому місті Костянтинівка Донецької області. Місто  доволі типове для індустріального Донбасу, адже в ньому працювало колись  понад 20 потужних підприємств, відомих далеко за межами України навіть у часи СССР.  Після закінчення середньої школи вступив на фізичний факультет Донецького національного університету. Отримав диплом магістра з фізики та доволі цікаву й відповідальну роботу:  працював інспектором з радіаційної та ядерної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України», – розповідає Олексій Сергійович свою біографію.
Доволі важливий крок у професійному розвитку молодому держслужбовцю дала міжнародна програма під егідою МАГАТЕ, за якою він, разом із іншими колегами з багатьох країн колишнього Союзу, отримав кваліфікацію спеціаліста з радіаційної безпеки в Мінському Міжнародному державному екологічному інституті імені академіка Андрія Сахарова.
Так і здобував свій досвід головний державний інспектор із ядерної безпеки в Донецькій, Запорізькій та Луганській областях. Оскільки підприємств та установ, які використовують у своїй роботі прилади та устаткування з джерелами ядерного випромінювання, на Донбасі дуже багато, то Олексій Сергійович об’їздив у службових справах фактично всі міста цих областей…
… Ми спілкуємося в затишному офісі, більш як за тисячу кілометрів від Донбасу, про який говоримо. Непросто згадувати про переломний момент у житті сотень тисяч громадян України.  У долі Олексія Подумова липень 2014-го теж став визначальним…
У 2014 році Олексій Сергійович уже очолював напрямок із забезпечення контролю якості продукції п’яти заводів одного із холдингів фінансово-промислової групи СКМ. У той переломний липень 2014-го лише завдяки розробленій, стратегічно досконалій антикризовій програмі  керівництва компанії вдалося зберегти життя своїм працівникам. За декілька тижнів до активних бойових дій була оперативно реалізована евакуація працівників заводів із  Донецька та Горлівки в інші регіони країни.
«Їхали на місяць-два, – пригадує Олексій Подумов. – А виявилося – на роки…».
Компанія забезпечила всіх бажаючих працівників робочими місцями в Харкові, Кривому Розі та Києві, та навіть посилила соціальний пакет.
«На той момент я обрав завод в  Кривому Розі, бо йшлося про тимчасове перебування. Тому вибір міста не мав значення взагалі»,  – пригадує.
Віддавши компанії шість років на посаді функціонального менеджера з напрямку лабораторних випробувань, наприкінці 2016 року Олексій Подумов вирішує для себе поставити ще складніші, ще цікавіші цілі та підкорювати ширші горизонти.
Так, наприкінці минулого року йому подзвонили, провели декілька  співбесід, після чого запропонували очолити відділ сервісного обслуговування компанії «Модерн -Експо».
«Після екскурсії по підприємству, ознайомлення з його історією, цінностями, інноваціями й підходами в роботі та особистого спілкування із генеральним директором Петром Пилипюком, я зрозумів, що шанс працювати разом на благо цього підприємства треба використати!» – розкриває секрет переїзду до Луцька Олексій Подумов.
Специфіка нинішньої роботи в цього переселенця з Донеччини і проста, і непроста. У  його підрозділі працює понад 30 фахівців. Головне завдання цієї команди – здійснювати  надійну сервісну підтримку продажів обладнання та забезпечувати бездоганну репутацію компанії «Модерн-Експо».
Графік роботи – напружений.
«Починаємо працювати ще о 8 ранку, а завершуємо – як коли, інколи – пізно ввечері…», – зізнається, але не шкодує…
Як адаптувався Олексій Подумов у Західній Україні, про яку в багатьох східних та південних областях держави розповсюджуються різноманітні страшилки про «кривавих бандерівців»?  Врешті-решт, чи не боїться цей російськомовний представник Донбасу говорити на Волині рідною для нього мовою?
«Звичайно, мені було б легше адаптуватися, якби я змінював місце проживання та роботу в звичайних, а не екстремальних умовах, – каже Олексій. – Відверто кажучи, до переїзду з Кривого Рога до Луцька були певні переживання та хвилювання стосовно житлового питання, нюансів щодо переїзду моєї сім’ї та іншого. Але відповідальні співробітники з департаменту по роботі з персоналом оперативно вирішили питання щодо пошуку та оренди квартири для моєї сім’ї, за що я безмежно вдячний компанії «Модерн-Експо». Завдяки щоденній підтримці  колег, постійній роботі в команді та корпоративним цінностям, які тут сповідують, впевнено можу сказати, що «Модерн-Експо» надихає та дає сили для самореалізації.  Саме тому тут, у Луцьку, я комфортно почуваю себе і на роботі, і поза її межами.
А стосовно страшилок (сміється. – авт.) мабуть,  комусь у них потрібно вірити, а комусь – щоб вірили.  Для мене це пусте. Крім того, де б я не був у Західній Україні (Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, Рівне), відверто кажу: ніде ніякого дискомфорту не відчував!  Мої батьки українці, я – українець! Моя матуся вільно спілкується українською мовою та походить з чарівної Полтавщини, там її корені. А  стосовно мене – так, частіше спілкуюся російською… Ні для кого не секрет, що кожна людина мислить лише однією, з дитинства рідною мовою.  Мені, щоб перейти на українську, якою теж доволі вільно володію, потрібен якийсь час.  І ці долі секунди на перелаштування мислення часом витрачаються неефективно…  Потрібен певний час для адаптації, і все».
Ну і, звичайно, той, хто з дитячих років звик жити в урбанізованих містах (а Донецьк, Київ і Кривий Ріг саме до таких і належать!), того тихий і невеликий Луцьк, звичайно, зустрічає своїми особливостями. Тут для того, щоб потрапити з дому на роботу, потрібно витратити  менше часу, а відтак з’являється більше можливостей для спілкування з близькими. Олексій забрав з Кривого Рога до Луцька свою сім’ю, тому будь-якій нагоді побути з рідними радіє.
А от на хобі часу в нашого героя так і не вистачає. Зізнався, що колись займався карате (тому й кумиром був і залишається славетний майстер Масутацу Ояма), захоплювався малюванням, деколи пише вірші та невеличкі твори  в прозі… Але тепер – не до цього. Хоча, цілком імовірно, коли ритм життя ввійде в звичну колію, давні уподобання знову стануть реальністю.
Там, на Донбасі, в Олексія Подумова залишилися найрідніші люди – батьки Сергій Петрович і Людмила Анатоліївна… Більшість друзів, із якими проводив студентські та перші роки самостійної роботи, уже роз’їхалися, хто куди… Олексій зізнається: час від часу з’являються спогади про довоєнний час, деколи навіть уві сні бачить, як разом із давніми друзями прогулюється по Донецьку чудовою алеєю на бульварі Пушкіна, неподалік рідного університету… Але прекрасно розуміє, що наразі ці картини не можуть бути реальністю. Тому облаштовує своє життя в нових умовах із пам’яттю про минуле, але з вірою у сьогодення та впевненістю у завтрашньому дні.
І розкриває секрет, як адаптуватися в нових умовах, незважаючи ні на що:
«Коли люди змушені залишати рідну землю і їхати в пошуках кращої долі за тридев’ять земель – це одне. А я і зараз живу та працюю в своїй рідній країні!».
Зацікавленість у розвитку персоналу
Ще один представник з категорії вимушених внутрішніх переселенців, який знайшов своє місце у компанії «Модерн-Експо» –  Михайло Попов. Наразі Михайло Сергійович живе і працює у  Верхньодніпровську Дніпропетровської області, де успішно очолює один із заводів компанії «Модерн-Експо».
«До того, коли почалися події на Донбасі, я працював директором заводу з виробництва поліетиленових труб та досить впевнено дивився у майбутнє – завод розвивався, кількість замовлень зростала. Та згодом через форс-мажорні обставини довелося закрити завод, – говорить молодий директор. – Я сподівався на швидке вирішення незрозумілої ситуації, але цього не сталося…».
На жаль, в Україні або відсутні, або фактично не працюють державні та міжнародні програми з оперативного працевлаштування та адекватного вирішення соціально-побутових проблем сотень тисяч внутрішньо переміщених осіб. Тому досвід компанії «Модерн-Експо» в цьому плані є показовим. І він довів свою дієвість ще в одному конкретному випадку – в долі Михайла Попова, який каже:
«Невдовзі мені запропонували роботу заступником головного технолога у ТОВ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування»,  яке входить до групи компаній «Модерн-Експо» та знаходиться у Верхньодніпровську  Дніпропетровської області.  Проект, до якого я був залучений, стосувався  виробництва холодильного обладнання. Мені це було цікаво, бо раніше я працював в «Групі НОРД»,  де якраз і  займався технологією виготовлення холодильного обладнання.
Перше враження від заводу ТОВ «ВЗПР»  було дуже позитивним – гарно відремонтовані будівлі, сліпуча чистота на виробництві, нове обладнання – все казало, що компанія успішна та з великими планами. Після візиту на головне підприємство «Модерн-Експо» в Луцьку, де я поспілкувався  з генеральним директором Петром Пилипюком, лише переконався, що компанія має амбітні плани на майбутнє, і керівництво сприяє як розвитку компанії в цілому, так і особистісному зростанню працівників. На «Модерн-Експо» проводять різноманітні навчання і для робітників, і для керівників, також працює система залучення всіх без винятку працівників до організації покращень. До цього я не стикався з такою зацікавленістю керівництва в розвитку свого персоналу».
Як же Михайло Сергійович збагачував свій професійний досвід за нових обставин?
Він нічого не приховує:
«Працюючи на ТОВ «ВЗПР», я вперше поїхав у відрядження до Європи. Для того, щоб вирішити  виробничі питання та познайомитися з новими партнерами на виставках, я побував у Польщі, Чехії, Італії, Німеччині, Швейцарії. Згодом мені запропонували посаду заступника директора з виробництва, на яку я охоче погодився. Роботи стало набагато більше, порівняно з посадою заступника головного технолога, але я вже мав досвід керування виробництвом.
Наступним кроком було те, що директору ТОВ «ВЗПР» запропонували посаду в головному офісі «Модерн-Експо», а мені, відповідно, посаду директора ТОВ «ВЗПР». Наразі вдячний долі, яка привела мене у компанію «Модерн-Експо», моїм керівникам, Петрові Пилипюку та Андрію Гончаруку  за те, що розгледіли в мені потенціал та довірили цю відповідальну посаду. Зараз я перебуваю в атмосфері постійного розвитку, яку наша компанія всіляко підтримує.  Тому в майбутньому для мене існує тільки напрямок на особистісний розвиток та на зростання ТОВ «ВЗПР» та компанії «Модерн-Експо» в цілому».
Як і в випадку з Олексієм Подумовим, неможливо обійтися без питання про те, як директор облаштував свій побут на новому місці.
«Переїзд з Донецька, де кількість населення сягала близько 1000 000 чоловік, до Верхньодніпровська, де мешкає не більше  17000 чоловік,  напевне, не був моєю мрією.  І хоч для затишного життя тут є все, та рівень сервісу зовсім не той, до якого ми звикли в Донецьку, де відчутною була велика конкуренція та боротьба за клієнта.  Хай там як, але в мене з’явилась цікава робота, а у вихідні ми з дружиною та сином їздимо прогулятися в Дніпродзержинськ,  Дніпропетровськ та навіть у Київ. А ще ходимо на риболовлю та їздимо по гриби. Та, попри все, таки сумуємо за Донецьком, де прожили все життя і де все нам дуже рідне», – підсумував Михайло Сергійович.
Нова перспектива
Зрозуміло, що за таких обставин неможливо було обійтися без спілкування з генеральним директором компанії «Модерн-Експо» – Петром Пилипюком. Правда, робочий графік Петра Павловича в цей період виявився таким напруженим, що в Луцьку, куди він переїхав із Вінничини багато-багато років тому і який став для нього рідним, застати його виявилося непросто.
Нарешті така нагода випала. І ось що відповів на просте запитання: «А якою він бачить ситуацію з внутрішніми переселенцями?».
«Міжнародна компанія «Модерн-Експо» позиціонує себе як соціально відповідальна, і підтверджує це на ділі. Одна з найголовніших наших цінностей – команда, люди, які мають отримати для своєї роботи той виробничий чи офісний майданчик, де вони будуть почуватися безпечно і сповна розкриватимуть свій потенціал. Ми дбаємо про це незалежно від того, звідки людина приїхала, де жила до того, як почала працювати в нас. Не стали винятком з правила й ті колеги, які змушені були переселитися на Волинь з Луганської та Донецької областей, рятуючись від воєнних дій», – наголосив Петро Пилипюк.
Як же ж потрапили понад 20 фахівців у компанію?
«Хтось із них самостійно подав своє резюме, когось порекомендували партнери.  Є серед них уже готові спеціалісти. Був студент, який перевівся на навчання в один із волинських університетів, закінчив його, а зараз  працює в нас на виробництві і хоче розвиватися далі. Є й директор заводу групи компаній «Модерн-Експо» у Верхньодніпровську. Компанія пропонує іногороднім доплату за оренду житла, дотацію на харчування. Ми маємо різні види компенсацій, і кожен випадок, що стосується переселенців, розглядаємо окремо».
Тепер ми вже знаємо, що в «Модерн-Експо» є потужні виробництва в Луцьку та Верхньодінпровську. А які ще майданчики можуть запропонувати вимушеним переселенцям?
«Потенційно працівники зі Сходу України,  як і будь-які інші колеги «Модерн-Експо», можуть отримати пропозицію працювати, наприклад,  на заводі  у м. Вітебську (Білорусь), який ми відкрили у травні цього року і де створили понад 200 нових робочих місць.  Виробнича площа підприємства становить 25 000 м², вона обладнана новітніми технологіями з металообробки, тож роботи вистачає. А в економічній зоні м. Люблін (Польща)  наприкінці минулого літа ми розпочали  будівництво виробничо-логістичного комплексу разом із офісними приміщеннями. Перша черга будівництва – це 4,5 тис. метрів квадратних, а друга і третя черга  дає можливість розбудувати виробничу частину додатково на 10 тис. м. кв. У кінці серпня 2017 р. ми ввели в експлуатацію виробничо-логістичний комплекс.  І це теж у перспективі нові робочі місця для наших людей: уже на європейських виробничих майданчиках», – говорить про перспективу Петро Пилипюк.
Ось так і реалізовується на практиці принцип «Схід і Захід разом!». Бо Україна – єдина, і у важкі періоди  її розвитку тут вміють допомогти одне одному, забезпечивши людям можливість жити і працювати під мирним небом.
Володимир ДАНИЛЮК.
Фото Наталії ШВЕЦЬ.
Про компанію
«Modern-Expo Group» – міжнародний холдинг, один із лідерів у виробництві та постачанні торговельного обладнання в Європі.  Компанія представлена на ринку понад 23 роки, сумарно тут працює понад 3000 чоловік. Головний офіс «Modern- Expo», а також основні виробничі потужності  (65000 кв. м) зосереджені у м. Луцьку (Україна). З розвитком продуктової лінійки компанія розширила виробничі площі, відкривши завод у Верхньодніпровську (Україна, 22 000 кв.м) та Вітебську (Білорусь, 25 000 кв.м). Географія поставок холдингу – понад 60 країн світу.
Представництва «Modern-Expo Group»  зосереджені в Польщі, Німеччині, Франції, Великобританії, ОАЕ.
Партнери «Modern-Expo Group» – це «Nestle», «Groupe Auchan», «PepsiCo», «Metro AG», «British American Tobacco», «Carrefour», «Mars», «Mondelez», «Rewe Combine», «Henkel», SPAR, «X5 Retail Group».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*