1939. Дорога до миру-2020

Під гаслом «За нашу і вашу свободу!» спільно з Генконсульством Республіки Польща в Луцьку на чолі зі Славоміром Місяком та двома громадськими організаціями із Люблінського воєводства РП волинський «Форум українських журналістів» провів пошанування польських військовослужбовців, які загинули в бою з більшовицькими окупантами в с. Мельники Шацького району Волині 28 вересня 1939 р.

і 5-ий рік поспіль, відбулася 29 вересня. З самісінького ранку небо плакало рясним дощем. А коли учасники велелюдного дійства зібралися на сільському кладовищі, де в часи Незалежності України споруджено меморіальний комплекс на честь убитих більшовицькими зайдами військовослужбовців Корпусу охорони пограниччя та Війська Польського Другої Речі Посполитої, сили небесні змилостивилися: сонце не проступило через хмари, але дощ припинився.
Це символічно. Адже на самісінькій півночі Волині представники народів двох сусідніх держав різного віросповідання зібралися, щоб пошанувати жертв першого етапу Другої світової війни. Вона розпочалася 1 вересня 1939 р. в результаті підписаного 23 серпня того ж року таємного Пакту Молотова-Ріббентропа наступом гітлерівців із заходу, а продовжилася 17 вересня, коли вже зі сходу рушила озброєна навала більшовицьких окупантів…
Важливо знати: 28 вересня 1939 р. між нацистським Берліном і комуністичною Москвою було підписано Договір «Про дружбу та кордони», який встановив нові лінії розмежування між людиноненависницькими імперіями, котрі 22 червня 1941 р., не поділивши сфер нових окупацій, зійшлися в кривавій бійні вже між ними обома…
І саме цього дня загін під командуванням польського генерала Вільгельма Орліка-Рюккеманна відступав із поліських районів Рівненщини та Волині в бік Люблінського воєводства. Воїни, що обороняли свою державу, звичайно, тоді не знали про змову Гітлера-Сталіна, тому зі зброєю в руках як організована армія рухалися до рідного дому. Саме цей факт, як згодом зазначив у виступі Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк, і є незаперечним свідченням брехливого пояснення Москви причини вторгнення в східні воєводства тодішньої Польщі, ніби «польська держава перестала існувати». Вона існувала, і до останніх хвилин московської окупації тут діяли всі органи влади…
Мало того: пліч-о-пліч із поляками на фронтах Другої світової проти гітлерівських та сталінських окупантів воювало щонайменше 150 тис. українців!
Та на околицях с. Мельники Шацького р-ну польським жовнірам перетнули дорогу головорізи з 52 Стрілецької дивізії РККА під командуванням полковника Івана Руссіянова. Виник запеклий бій, у результаті якого втрат у техніці та людях зазнали обидві сторони… Більшість військовослужбовців із групи Вільгельма Орліка-Рюккеманна такі зуміла пробитися на той бік Західного Бугу, кілька сотень (остаточна цифра невідома навіть досі!) були вбиті, поранені та забрані в полон… Причому, як свідчать місцеві мешканці, багатьох із них червоні окупанти вбили беззбройними… Тож на кладовищі в с. Мельники покоїться прах лише тих жертв більшовицьких окупантів, які вдалося знайти. До речі, біля с. Кропивники недавно виявлене ще одне місце, де лежить прах польських солдатів цього періоду, тож польські дипломати та представники української влади здійснили виїзд на це місце, аби згодом організувати ексгумацію та належне перепоховання жертв сталінізму.
Як зазначив у короткому виступі перед початком дійства голова правління ГО «Форум українських журналістів», головний редактор «Волниської газети» Володимир Данилюк, після початку російсько-української війни в 2014 р. тема українського та польського братерства по зброї в гідній відсічі новітнім кремлівським окупантам набуває особливого значення. Знову зі сходу суне ненависна навала, яку зупинила українська армія на Донбасі. Тому лозунг військового союзу лідера УНР Симона Петлюри та керівника Польщі Юзефа Пілсудські – «За нашу і вашу свободу!» – знову став актуальним.
Про це, а також про інші аспекти стратегічного партнерства України та Польщі, говорили на меморіалі ,крім Славоміра Місяка, голова облради Ірина Вахович, віце-маршалек Люблінського воєводства Збіґнєв Войцеховські, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Мовенко та виконувач повноваження Луцького міського голови Григорій Пустовіт.
Чин Богослужіння спільно провело духовенство різних конфесій: святі отці під орудою єпископа Володимир-Волинського і Турійського православної церкви України Матфея, а також Генеральний вікарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви ксьондз Ян Бурас і отець Василь Хомич із Свято-Аннівського храму РПЦ в Україні (УПЦ УМП) с. Мельники. Почесну варту біля монументу полеглим сформували представники Луцького прикордонного загорну (на подію прибув особисто його начальник, полковник Олег Вовк) та Надбужанського відділу Прикордонної варти РП під командуванням майора Пьотра Тивонюка. До речі, згодом у Парку дружби біля сільського клубу обидва офіцери спільно посадили дерева з числа 140 декоративних рослин, які поповнили сквер у центрі с. Мельники. Сприяння у придбанні високоякісних саджанців надали Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька на чолі з Ігорем Жмурком та ДП «Шацьке УДЛГ» в особі Андрія Самолюка.
А перед висаджуванням живих рослин, що стало вже доброю традицією і в якому цьогоріч узяли участь також представники місцевої влади в особі голови райради Сергія Карпука, заступника голови райдержадміністрації Володимира Самусєва та виконувачки повноважень голови Шацької ОТГ Людмили Цевух, було проведено масовий забіг на символічній дистанції 1939 метрів. Важливо, що крім місцевого населення та гостей із Польщі, в ньому взяли участь і студенти факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки, які приїхали з м. Луцька разом із деканом Лілією Лавринович та очільницею відділення польської філології Юлією Васейко.
Перше місце в забігові виграв військовослужбовець ВПС «Піща» Давид Нічепас, другим дістався фінішу представник ВПС «Світязь» Степан Ващук, третім – учень місцевої школи Іван Пилипчук. Крім цього, цінні подарунки від Оргкомітету отримали найстарший і наймолодший учасники – сільський учитель Юрій Дударчук та його син, школяр Іван Дударчук, а для забезпечення безпеки пересування дітей вечірніми вулицями Генконсульство подарувало світловідбивні стрічки.
Опісля відбулося вручення подяк від імені співорганізаторів міжнародної акції «Дорога до миру» – генконсула Славоміра Місяка, консула Терези Хрущ та голови правління ФУЖ Володимира Данилюка. Їх вручено депутатові Шацької ОТГ, завідувачу клубу с. Мельники Федорові Гіричу, вчителеві фізичного виховання НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» Юрієві Дударчуку, лісничому Мельниківського лісництва Шацького НПП Михайлові Ковальчуку, депутатові Шацької райради Сергієві Сидоруку та в. о. голови Шацької ОТГ Людмилі Цевух.
Крім цього, перед присутніми виступили зі змістовними доповідями голова райради Сергій Карпук, очільниція партнерських делегацій із Польщі Дорота Юрковська («Fundacia Niepodległośс») та представниця Люблінського товариства «Ochotnicze Hufce Pracy» Анна Нєвядома, посланець столичного Центру політичних студій «Доктрина» Анатолій Курносов і голова облосередку Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Олександр Жук.
До речі, перед початком заходу уже згадувані Володимир Данилюк, Анатолій Курносов і Олександр Жук, а також заступник головного редактора «Волниської газети» Сергій Цюриць за сприяння директора школи, депутата ОТГ Миколи Маригоди, провели змістовну зустріч із мельниківськими старшокласниками.
Доповнив невимушену атмосферу інтеркультурного спілкування в сільському клубі виступ українською та польською мовою пісенного гурту «Молодички» на чолі з Ніною Вирович та Микола Регещук, художній керівник клубу.
«Слава Україні! Слава Польщі! Спільно колись і зараз проти східного окупанта – Росії», – таким став лейтмотив велелюдного міжнародного дійства, котре стало доброю традицією та щороку збирає все більше учасників.

Be the first to comment

Leave a Reply